29 Лис 2015 Коментування вимкнено

Півстоліття праці заради краси і добра

Трохи історії і статистики

Перша сотня діток почала навчання у класах Косівської музичної школи в 1965 році. Народний артист України, знаний скрипаль-віртуоз Петро Терпелюк був першим директором. Його наступниками — Мирослав Процюк, Іван Близнюк, Дмитро Біланюк і Тетяна Даниляк (нинішній директор школи).

Рекордну кількість учнів заклад мав у 1984 році, коли його з музичного перевели в ранг мистецького, — 555. Нині на семи відділах 44 викладачі навчають 355 дітей з різних куточків Косівщини.

Офіційно

Зі святом колектив Косівської дитячої школи мистецтв привітали: отець-декан УГКЦ Роман Іванюлик; В.В.Федорак, начальник відділу культури, туризму і релігії Івано-Франківської ОДА; Т.В.Присяжнюк, завідуюча відділом позашкільних спеціалізованих мистецьких навчальних закладів області; З.Ю.Томащук, голова Косівської РДА; В.В.Петричук, заступник голови Косівської районної ради; В.Й.Бойчук, голова профспілки працівників культури області; П.М.Гундер, директор Івано-Франківського музичного училища ім. Д.Січинського; В.В.Струк, в.о.начапьника відділу культури, туризму і релігії РДА; В.Я.Козьменчук, завідуючий відділом освіти Косівської РДА; В.П.Барчук, директор Косівської гімназії-інтернату; Ю.О.Плосконос, Косівський міський голова.

Директора школи, заслуженого працівника культури України Т.Т. Даниляк нагороджено медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям».

Увесь колектив і цілий ряд працівників школи нагороджено почесними грамотами обласних і районних органів влади, профспілок. Премійовано кожного працівника школи.

Святкове дійство та враження

…За вікнами концертного залу сутінки. А велика родина Косівської дитячої школи мистецтв і не думає розлучатися. Здається, концерт випускників може тривати до ранку. Або й до кінця року. А може, — й вічно… Бо в один час і в одному місці зібрались ті, хто розуміє, чує і цінує один одного. А їх загальний мистецький потенціал важко собі навіть уявити. Тому тільки регламент завершить це свято.

Директор школи хвилювалась в офіційній частині. Так само Тетяна Теодорівна хвилюється на концерті випускників. Не пропускає жодного виступу, жодного акорду. Видно, як разом з нею тішаться учителі своїми учнями. Педагоги раді бачити своїх вчорашніх вихованців такими дорослими і талановитими.

Один з перших випускників школи — композитор Остап Гавриш — покинув свої справи у Києві і прилетів, як самий зізнався, до Косова, до своєї дитячої «альма-матер», звідки почав сходити на вершини великого мистецтва і великого визнання. Оплески майстрові за нові пісні, пройняті духом патріотизму і правди.

З Польщі приїхала на ювілей школи Неоніла Пекаш. Заспівала польською і славила школу та її здобутки теплою рідною мовою.

Студентка Одеської консерваторії Тетяна Марусяк, лауреат багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів Тетяна Марчук, студентка Львівського державного музичного училища Вікторія Трикоза, студентка Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника Христина Шалімова, молодий музикант і композитор Василь Яремин, студент Львівської спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. С.Крушельницької Владислав Максимчук, випускниця Львівської академії ім. Лисенка Оксана Цьок та студент цього ВНЗ Андрій Сумарук, студент Івано-Франківського музичного училища ім. Січинського Василь Сидорак. Здається, зовсім недавно їх дитячі голоси дзвеніли на перервах у коридорах школи, а тепер вони виходять на сцену і грають так, що у вчорашніх вчителів сльози на очі навертаються.

Виконавці класичної і народної музики, танцюристи змінюють один одного і дають відповідь на запитання, котрі хвилюють нині кожного небайдужого громадянина. А чи є у нашої молоді духовний потенціал? Так, він є. Чи є у нас спадкоємність поколінь? Безперечно. Чи понесуть наші діти нашу культуру далі — віхами історії? Вони це зроблять не гірше за нас.

Ансамбль бандуристів «Сонячна струна» — це юна творча знахідка, яку уже добре помітили шанувальники мистецтва. І не тільки в Україні. Як і танцювальний колектив «Косівські візерунки», який недавно під акомпанемент славнозвісного оркестру народних інструментів (керівник — заслужений працівник культури України Д.Ф.Біланюк) танцював на сцені Національного театру опери і балету в Києві, в день святкування 70-річчя ООН. А про самий оркестр годі й говорити. Бо він це неперевершений у своєму амплуа колектив.

Потрапити на такий концерт, як кажуть, «за щастя».

…Ми дивимось у бік Заходу, намагаємось тягнутися до європейських цінностей. При цьому іноді стаємо надто самокритичними.

Недооцінюємо багатство, котрим володіємо самі. Не помічаємо власні мистецькі перли. Якщо говорити про Косівський район, про Гуцульщину загалом, то великим духовним скарбом є саме наша дитяча Школа мистецтв. Про таку можуть хіба мріяти в багатьох місцях цивілізованої Європи.

Не варто про це забувати. І особливо після свята. Коли згасає на сцені світло і повертаються звичайні шкільні будні.

Валерій Сандуляк.

«Гуцульський край», №48, 27.11.2015 року

Розділ: Концерти