09 Вер 2018 Коментування вимкнено

Літні гастролі «Осіннього золота»

25 липня у Косові, у музеї Михайла Струтинського, проходив Всеукраїнський семінар «Карпатська школа». Гостями семінару були поважні люди з усієї України, серед них: Г.М. Сагал — доктор педагогічних наук, професор, академік АН, О.О. Савчин — член Спілки майстрів народного мистецтва і багато інших.

Наш колектив запросили взяти участь у відкритті заходу і проведенні майстер-класу з вивчення стародавнього жартівливого весільного танцю «Москалівський полонез». Наш виступ всім сподобався. Завідувач музею Олекси Довбуша запросив нас до Печеніжина. Там ми мали змогу послухати чарівні пісні, коломийки у виконанні печеніжинських аматорів, але наш виступ вирізнявся оригінальністю. Глядачі кричали: «Браво!», «Мало!». Потім ми взяли участь у флешмобі гуцульського одягу, де виконали безліч гуцульських коломийок. Нам вручили буклети про історико-краєзнавчий музей Олекси Довбуша і подяку за участь у першому родинно-мистецькому фестивалі Довбуша.

27 серпня колектив «Осіннього золота», який працює при Територіальному центрі з обслуговування інвалідів та пенсіонерів, брав участь у вшануванні пам’яті Івана Франка. Пісні у виконанні автора Володимира Довгуна «Ів.Франкові» та «Як почуєш вночі», «Не пора, не пора» звучали на піднесеному, емоційному та духовному рівні.

О.І.Гарасим’юк запросила колектив на святкування Дня села у Прокураву. Тут теж зібралися співучі гуцульські колективи, щоб поділитися своїми стародавніми піснями, досвідом із збереження традицій і звичаїв рідного краю. Понад чотири години тривав концерт. Щирі і привітні ґазди і ґаздині, чарівні ведучі всіх запрошували до гостини, допомогли організувати транспорт. І хоч не все вийшло так, як хотілось, нас дуже гарно сприйняли прокуравчани та гості свята. Дві пані зі Львова дуже дякували нам за той позитив, котрий вони отримали, і запросили нас до Львова. Нам вручили подяку за участь у святкуванні 385-ї річниці села Прокурави та пам’ятний таріль «Вас вітає село Прокурава».

Ми вдячні всім шанувальникам нашого гуцульського мистецтва і тішимося, що воно процвітає і потрібне людям.

Запрошуємо до нас всіх охочих і небайдужих людей, які люблять і поважають українську пісню, гуцульський фольклор. Будемо раді щирій пораді та зауваженням.

3. РОМАНІВ, керівник колективу.

«Гуцульський край», №36, 7.09.2018 року

Розділ: Музичні колективи